Садочок - О.В.Комайгородська «Чарівні перетворення осінніх листочків»
Понеділок, 05.12.2016, 21:36
Вітаю Вас, Гість

«Чарівні перетворення осінніх листочків»

Програмовий зміст: Вчити дітей малювати в техніці, яка називається «друк», наносити фарбу на зворотню сторону листочка від середини до країв, самостійно добирати потрібні листочки та гармонійно поєднувати кольори. Робити відбитки на аркуші, створюючи якийсь предмет або сюжет, домальовуючи пензликом дрібні деталі, яких не вистачає на малюнку.

Розвивати уяву, образне мислення, сприймання.

Виховувати любов до природи, бажання відтворювати свої фантазії на папері. Донести до дітей барвисту красу «золотої» осені. Вчити слухати музику, формувати здатність бачити її, показати гармонію звуків і кольорів у природі та мистецтві.

Матеріал:

Музика А.Вівальді «Осінь», П.Чайковський «Вальс квітів»; гуашеві фарби, засушені листочки різних видів дерев, вологі серветки.

Хід заняття:

Загадка:

 В зеленім лісі ненароком

Якийсь художник побував

У золотисто – жовтий колір

Усі дерева перефарбував.

- Ти хто такий? – всі дивувались,

- Чому тебе не бачим досі!

Та придивися добре,

І ти тоді побачиш … (Осінь)

- Вірно, цією невидимкою – художником є чарівниця осінь.

- Діти, сьогодні осінь запрошує нас до свого дивовижного царства, де ми зможемо помилуватись її красою.

А подорож наша буде незвичайною, тому, що ми здійснимо її в своїй уяві, а допоможе нам у цьому музика, яку написав композитор А.Вівальді. Називається вона «Осінь».

Отже, сядьте рівно, закрийте очі.

Темно, тихо. Прислухайтеся до самих себе, до свого серця, пориньте у фантастичний світ чарівниці осені.

Діти слухають уривок композиції А.Вівальді «Осінь».

- Ось і закінчилась наша фантастична подорож. Вам сподобалась музика? Гарна музика, тому що осінь гарна. А що ви побачили в своїй уяві слухаючи цю музику, яка музика за характером? Поділіться своїми враженнями.

(Відповіді дітей)

- А хто почув як шепоче осіннє листя, про що воно шепоче? (як гарно осінь їх розфарбувала, як добре їм гойдатися на гілці).

- Які кольори ви побачили, слухаючи музику?

- Хто відчув аромат осені? Чим пахне осінь?

 (опалими листочками, овочами з городу, грибами, дощем…).

- Діти, давайте зараз пригадаємо, як ми з вами, майже щодня, спостерігали за осінніми деревами, за листочками, милувалися їх красою і щоразу дізнавалися про листочки щось нове.

Давайте пригадаємо, що ми знаємо про листочки:

- змінюють восени свій колір,

- навчилися розрізняти листочки за формою з якого дерева,

- про те, що вони вміють танцювати, кружляти,

- плавати по воді, наче човники,

- літати в повітрі як парашутики,

- навчилися слухати їх шелестіння та інше.

А ще, ми зробили для себе несподіване відкриття, що осінніми листочками можна малювати.

- Погляньте, які гарні листочки подарувала нам осінь. Якщо уважно придивитися до кожного листочка, то можна побачити, що він нам щось нагадує.

Зараз ми їх розглянемо і спробуємо впізнати з якого дерева чи куща листочок, та що він нагадує вам за формою.

(Показую листя клена, дуба, каштана, куща горобини, бузку, а діти розпізнають з якого він дерева чи куща, розповідають на що, або на кого подібні листочки: на лапку гусака, парашутики, парасольки, пташки, рибки, квіти, метелики та інше)

Фізкультхвилинка «Осіннє дерево»

Ось це – деревце, мій друже,

(повільно піднімають руки вгору)

Кучеряве, гарне дуже!

(рухи в повітрі руками, ніби окреслюють силует дерева)

Гілля з вітром грається

Хилиться, гойдається.

(нахили тулуба вліво, вправо)

А листочки шелестять

Ніби казку шепотять

(руки вгору, рухають пальчиками)

Вітерець гуляв, бродив,

З віт листочків натрусив.

(рухаються довільно, присідають, плавні рухи руками)

Осінь деревце вже чує

(приставляють долоньку до вуха)

Листя в золото фарбує.

(рух правою рукою, ніби тримають пензлик вгору - вниз)

- Вчора, коли я повернулася з дитячого садка, на мене чекали осінні листочки. Мені дуже захотілося намалювати щось цікаве разом з ними. Погляньте, що в мене вийшло.

(Розгляд зразків 2-3)

- Що ви бачите на малюнку?

(Ваза з квітами)

- Які листочки перетворилися на квіти?

- Який листочок допомагав мені малювати вазу?

- Що я домалювала?

- А зараз пригадаємо ще, як можна малювати листочками:

1. Беремо листочок за кінчик.

2. Кладемо його на клейонку, зворотною стороною догори. Чому? – добре видно прожилки, випуклості, рельєфні ший більше пензлик.

3. Наносимо фарбу потрібного кольору від середини до країв, притримуємо листок при цьому вказівним пальцем лівої руки.

4. Миємо та витираємо пензлик.

5. Беремо листок за кінчик і переносимо його на аркуш, кладемо зафарбованою стороною.

6. Зверху накриваємо листок папірцем і легенько притискуємо долонькою.

7. Забираємо листок, а на його місці залишається гарненький відбиток – точнісінько копія його самого.

8. Тоненьким пензликом домальовуємо те, чого не вистачає на малюнку.

Пригадали.

- Як називається такий прийом малювання? (Друк)

Пропоную дітям сісти за столи.

- Діти, пильніше свої листочки. Подумайте, що або кого вони вам нагадують. Що б ви хотіли сьогодні намалювати за допомогою цих листочків? Спробуйте їх перетворити на щось цікаве. А зараз візьміть більший пензлик. Обніміть його легенько трьома пальчиками, сильно не стискайте, щоб пензлик відчував тепло ваших пальчиків. Підніміть пензлик щетинкою догори. Вправа «Пензлик вітається». «Добрий день» - опускаємо щетинку донизу. При цьому рухають тільки пальчики.

А зараз простягніть вільну долоньку вперед. Потренуємось, як будемо покривати листочок фарбою – діти проводять сухим пензлем по долоньці від середини до країв від себе, ніби гладимо листочок. Листочку дуже приємно, він залишить вам гарний відбиток.

 

Самостійна робота дітей. По закінченні виставити роботи на мольберті.

Зробити аналіз дитячих робіт.

А зараз, діти, давайте подякуємо листочкам за те, що допомагали вам намалювати такі гарні малюнки і попрощаємося з ними:

«Не сумуй листочку, що скоро прийде зима. Всі листочки впадуть з дерев і сховаються під снігом. Та незабаром настане весна і прийдуть тобі на зміну вже інші твої братики та сестрички, але ми з тобою не розлучаємось. Ми тобі кажемо «До побачення».